Добровільне медичне страхування залишається одним із поширених елементів соціального пакета для працівників. Компанії використовують ДМС, щоб підвищити лояльність персоналу та забезпечити доступ до медичних послуг без прямої компенсації витрат співробітнику.
Для роботодавців ключовим є податковий ліміт: внески за договорами добровільного медичного страхування не включаються до оподатковуваного доходу працівника в межах 30% нарахованої йому заробітної плати. У цій частині такі платежі не обкладаються податком на доходи фізичних осіб.
Якщо сума страхових внесків перевищує встановлену межу, різниця вважається оподатковуваним доходом. На неї нараховується ПДФО за ставкою 18%, а також військовий збір за ставкою 5%. Тому бухгалтерії важливо окремо контролювати ліміт за кожним працівником і періодом нарахування.
Такі виплати також мають коректно відображатися у податковій звітності, зокрема у формі 4ДФ. Неоподатковувану та оподатковувану частини слід показувати відповідно до чинних правил заповнення звітності, щоб уникнути претензій під час перевірок.
Для бізнесу, зокрема компаній автомобільної галузі з великим штатом, ДМС може бути ефективним інструментом мотивації. Водночас перед укладанням або поновленням договорів страхування варто перевірити умови полісів, порядок оплати внесків і їхній вплив на податкове навантаження.
